Бурденюк І. Т. Клініко-експериментальне обгрунтування використання ентеросгелю в комплексному лікуванні хворих на гострі гнійні захворювання придатків матки

Вивчено детоксикаційні та мікросорбційні властивості ентеросгелю на гнійному перитонеальному ексудаті in vitro (11 серій досліджень) та на 56 безпородних собаках. Висока сорбційна активність ентеросгелю триває впродовж трьох діб. Поєднання сорбенту з гентаміцином сульфату підсилює детоксикаційний ефект. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 78 жінок у віці від 15 до 48 років, з них 58 хворих на гострі гнійно-запальні захворювання придатків матки (піосальпінкс, піовар). У 41 хворої (70,7%) захворювання перебігало без ускладнень і у 17 хворих (29,3%) гнійно-запальний процес був ускладнений перитонітом. Всім хворим проведено оперативне втручання, видалення джерела гнійного вогнища. При наявності перитоніту лаваж та дренування черевної порожнини. Досліджено особливості клінічного перебігу післяопераційного періоду у хворих на гострі гнійні захворювання придатків матки та перитоніт на фоні застосування ентеросгелю peros та внутрішньоочеревинно в дренажі. Результати клініко-лабораторних досліджень свідчать про високу активність ентеросгелю у зменшенні ознак ендотоксикозу крові хворих.