Петюніна О. В. Дигіталісоподібний фактор-Na+-K+-АТФаза у хворих на хронічну серцеву недостатність в динаміці лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого фермента

Обстежено 100 хворих на ХСН та 20 практично здорових осіб. Метою дослідження було підвищення ефективності діагностики хронічної серцевої недостатності та її терапії ІАПФ ренітеком шляхом оцінки його впливу на структурно-функціональні собливості міокарду лівого шлуночку та систему дигіталісоподібний фактор (ДПФ)-Na+-K+-АТФаза у пацієнтів з різним клінічним перебігом захворювання. Методи дослідження: клінічні; інструментальні: ехокардіоскопія, ЕКГ, ЕКГ високого розрішення; біохімічні: ензиматичний, полум'яної фотометрії, спектрофотометричний. Апаратура: ехокардіограф, електрокардіограф, кардіоаналізатор "ЭК 12 До-01" , спектрокалориметр, прилад полум'яно-фотометричний. Значення для теорії та практики: встановлено позитивний кореляційний зв'язок рівня ДПФ та активності Na+-K+-АТФази із ступенем серцевої декомпенсації; визначені ознаки рефракторності серцевої недостатності до лікування; позитивний кореляційний зв'язок рівня ДПФ з масою міокарду лівого шлуночку дозволяє назвати його гормоном, що бере участь у формуванні гіпертрофії лівого шлуночку; кардіопротекторні властивості ІАПФ певною мірою можуть бути зумовлені підвищенням активності Na+-K+-АТФази; позитивний зв'язок між наявністю пізніх потенціалів шлуночків серця та низькою активністю Na+-K+-АТФази може бути фактором ризику виникнення злоякісних порушень ритму серця. Результати дослідження впроваджені у вигляді актів впровадження у спеціалізованих відділеннях м.Харкова та Харківської області, що сприяло підвищенню ефективності діагностики, удосконаленню підходу до лікування хронічної серцевої недостатності, скороченню часу перебування у стаціонарі. Галузь використання - кардіологія.