Войтух І. В. Хірургічне лікування нефролітіазу подвоєних нирок та верхніх сечових шляхів.

У роботі наведені особливості діагностики та хірургічного лікування 174 хворих, що перебували під спостереженням. У 50% хворих виявлені різні вроджені причини обструкції подвоєних сечоводів. Вказаним хворим виконано 199 операцій, із них у 40 випадках застосовано уретеролітотомію, у 73 - пієлолітомію або нефролітотомію, у 32 - пієлолітотомія поєднувалась з анастомозуванням подвоєних сечоводів, у 39 - виконано гемінефректомію, у 15 - нефректомію. Віддалені результати операцій вивчені у терміни до 34 років. У 21 хворого з приводу поодиноких каменів нижнього сегменту подвоєної нирки була застосована ударно-хвильова літотріпсія. На підставі спостережень встановлено, що при відсутності вроджених обструкцій аномальних сечоводів та збереженій функції враженого сегмента нирки доцільно застосовувати ударно-хвильову літотріпсію.Встановлено, що при поодиноких каменях зі збереженою функцією нирки та відсутності вроджених обструкцій сечових шляхів можливе застосування уретеролітотомії, пієлолітомії або нефролітотомі ї; у випадку вродженої обструкції з порушеннями уродинаміки слід виконувати реконструктивні операції, які усувають причини обструкцій сечових шляхів. При множинних, кораловидних та рецидивних каменях з відсутньою функцією сегмента аномальної нирки показана гемінефректомія. Показання до нефректомфї слід звузити у зв'язку з високою частотою розвитку захворювань протилежної нирки, що залишилась та обмежити нефункціонуючою ниркою з незворотними морфологічними змінами.