Рабовський М. М. Перервність і безперервність у росій-ському літературному процесі кінця XIX - початку ХХ століття: символізм і А.П.Чехов.

Об'єкти -художні й літературно-критичні твори художників-символістів Д.Мережковського, В.Брюсова, В.Іванова, А.Бєлого, О.Блока, драматургія і проза А.П.Чехова, естетичні концепції і теорії в їхньому історичному розвитку. Мета - вивчення закономірностей літературного процесу в російській літературі кінця ХІХ - початку ХХ століття. Методи - концепція нового історизму (інтертекстуальний аналіз, дискурсивний аналіз, біографічний аналіз). Літературний процес досліджується з погляду взаємодії традицій, уособленням якої є творчість А. П.Чехова, і новаторства, проявом якого був символізм. У роботі запропонована й доведена гіпотеза про визначальний характер інтерпретації, у свою чергу відчуває на собі вплив пануючої ідеології. У зв'язку з цим символізм розглядається не тільки як естетична концепція, але й як ідеологія, що претендувала на панування і, отже, на утвердження свого погляду на процес розвитку літератури, вершиною якого повинна стати художня творчість самих симво-лістів. Уперше процес становленнясимволізму розглядається як результат подолання "страху впливу", а ідейна спрямованість "Симфоний" А. Бєлого і його повісті "Серебряный голубь" - як результат протиставлення впливу прози А.П.Чехова. Цій тенденції протистояла реалістична традиція, яку продовжував розвивати А.П.Чехов, залучаючи також елементи модернізму. Галузь - навчальний процес.