Карлінська О. Г. Клінічні та патогенетичні аспекти ремоделювання міокарда в гострому періоді інфаркту міокарда

Метою дослідження була оптимізація діагностики морфологічної та функціональної перебудови міокарда у хворих на інфаркт міокарда (ІМ) та розробка на основі цього методів лікування гемодинамічних порушень і аритмій з використанням тромболітичної терапії, інгібіторів АПФ, атенололу і аміодарону. Обстежено 205 хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ). Морфофункціональне ремоделювання міокарда при ІМ ЛШ проявляється дилятацією порожнини ЛШ, зниженням ступеня скорочення та індексу відносної товщини ЛШ, порушенням діастолічної та систолічної функції серця, збільшенням дисперсії QT та його частин. Дослідження дисперсії QT та його частин може бути використане для діагностики електричної нестабільності міокарда у хворих в гострому періоді захворювання та процесі подальшої еволюції вогнищево-некротичних змін. Збільшення негомогенності реполяризації прямо залежить від ступеня морфофункціонального ремоделювання, величини ураження серця, зниження ФВ, попередньої локалізації ІМ та порушення діастолічної функції серця.