Олійник З. П. Вставні і вставлені компоненти у структурі висловлювання і тексту

Об'єкт дослідження - вставні і вставлені компоненти як складові частини речення -висловлювання і тексту: їх функціональне значення, місце в позиційному складі речення, а також у структурі дискурсу. Мета дослідження - уточнення, доповнення та систематизація знань про структурно-семантичну роль вставних і вставлених компонентів у складі речення та тексту і визначення характеру синтаксичного зв'язку між вставним компонентом (оцінювальним кваліфікатором змісту висловлювання) та реченням-висловлюванням, між реченням-висловлюванням та вставленим компонентом. Методи дослідження: метод лінгвістичного опису; метод інтроспективного аналізу; трансформаційний метод; зіставний метод. Термінологічний аппарат традиційного та сучасного мовознавства. Теоретична значущість дисертації полягає в тому, що проведений аналіз засобів вираження категорії вставності, по-перше, є конкретним аргументом на користь висунутої Ф.де Сосюром ідеї членування мовленнєвої діяльності (у розумінні Сосюра) як трихотомія: "мова-узус-мовлення"; по-друге, визначається природа і принципи диференціації категорії модальності; по-третє, визначається поняття вторинного присудка-предиката; по-четверте, встановлюється сутність синтаксичної транспозиції, що може бути застосованим при розгляді принципів класифікації частин мови. Практична цінність роботи визначається можливістю застосування отриманих результатів у практиці викладання і курсу загального мовознавства, курсу синтаксису і морфології сучасних російської та української мов; читання спецкурсів, пов'язаних з проблемами категорії модальності; при укладанні посібників з синтаксису і морфології сучасних російської та української мов; у лексикографічній практиці. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що визначено функціональну сутність категорії вставності і категорії вставленості, які не тотожні одна одній; місце (позиція) вставних компонентів в ієрархії структурно-семантичних компонентів речення; кількісний та якісний склад парадигми суб'єктивної модальності; розподіл засобів вираження категоріївставності між системою та узусом; дискурсивну природу вставних компонентів; пропонується прнципово інший підхід до кваліфікації вставних предикативних одиниць та синтаксичних конструкцій з вставними і вставленими предикативними одиницями в межах загальної типології синтаксичних одиниць .