Куриленко В. М. Функціональний стан нижніх сечових шляхів у хворих, які перенесли простатектомію.

Проведено обстеження та лікування 74 хворих на рак передміхурової залози, 96 хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, які перенесли простатектомію. За найближчими результатами виділено 3 основні групи хворих: І група - без ускладнень; ІІ група - хворі з післяопераційним нетриманням сечі; ІІІ група - хворі з порушенням прохідності міхурово-уретрального сегменту. Визначено низький доопераційний тонус м'язових структур внутрішнього сфінктера у хворих на рак простати (-48,1%) та у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (-53,7% по відношенню до нормальних показників) та подальше його падіння з розвитком гіперрефлексії сечового міхура після простатектомії, що є однією з основних причин післяопераційного нетримання сечі. Післяопераційні порушення прохідності уретрально-міхурового сегменту після простатектомії, в основному, обумовлені низьким післяопераційним тонусом детрузора (-49,8%) у хворих на рак простати та (-58,5% відносно нормальних показників) у хворих доброякісноюгіперплазією передміхурової залози, післяопераційним тонусом детрузора та підвищенним тонусом тканинних структур міхурово-уретрального сегменту. Для покращення результатів лікування післяопераційних ускладнень на фоні традиційного лікування застосовано методику направленої фармакотерапії (m-холінолітики - ефедрін та дефедрін) при нетриманні сечі та m-холіноміметики з a-адреноблокаторами (омнік) при порушеннях прохідності міхурово-уретрального сегменту в комплексі з стимуляцією нервово-м'язових структур нижніх сечових шляхів, тонус яких був змінений внаслідок операції (простатектомії). Завдяки застосуванню спеціальної методики отримано підвищення ефективності лікування післяопераційного нетримання сечі після простатектомії у хворих раком передміхурової залози на 73,2% та на 55% у хворих доброякісною гіперплазією простати. Результати лікування хворих з післяопераційним порушенням прохідності міхурово-уретрального сегменту покращились відповідно на 18% у хворих раком передміхурової залози та на 23% у хворих доброякісною гіперплазією простати. Всебічне до- та післяопераційне обстеження пацієнтів з захворюваннями простати грає важливу роль при виборі методу операції, прогнозуванні та успішному лікуванні післяопераційних ускладнень, соціальній та психологічній адаптації хворих під час лікування цих ускладнень.