Кремень Л. М. Клініко-гемодинамічні, гуморальні особливості та лікування хворих на серцеву недостатність із порушенням діастолічної функції.

З метою вдосконалення лікування хворих із синдромом застійної серцевої недостатності (ЗСН), в тому числі із діастолічним її варіантом, проведено порівняльне вивчання впливу різних схем терапії на клінічний перебіг, показники систолічної і діастолічної функцій лівого шлуночка, рівень передсердного натрійуретичного пептиду (ПНУП) у плазмі крові, активність ангіотензинперетворюючого фермента (АПФ) у сироватці крові, а також виявлений зв'язок ціх показників з генотипом гену АПФ. Наведені результати порівняльної оцінки ефективності метопрололу і небівололу у комплексній терапії хворих із ЗСН протягом 3--місячного курсу лікування. Встановлено, що поліпшення показників діастолічної функції лівого шлуночка виявлено більш виразним у хворих, які приймали небіволол. Доведена доцільність включення ірбесартану у комплексну терапію хворих на СН. Поєднане застосування іАПФ та ірбесартану сприяло поліпшенню гуморального профілю з підвищенням рівня ПНУП та зниженням активності АПФ, що дозволило припустити наявністьдодаткових ефектів у ірбесартану.