ЕСТРІН С. І. Постійна електростимуляція серця при брадиаритміях у хворих на ішемічну хворобу серця.

Хірургічна корекція брадиаритмій що були обумовлені ішемічною хворобою серця (ІХС) виконана 258 хворому. Постійна електростимуляція (ЕС) серця, як основний метод лікування, застосований у 119 хворих з предсердно-шлуночковими блокадами(ПШБ) і у 139 хворих з синдромом слабкості синусового вузла (СССВ). AAI режим ЕС серця був застосований у 11,2 % хворих при передсердньо-шлуночкової провідності 110 імп/хв і вище, VVI - у 65,1 % хворих і DDD - у 23,7 % хворих. З метою аналізу атеросклеротичного враження вінцевих артенрій проведено 36 вінцевих коронарографій хворим з штучними водіями ритму. Було оцінено вплив режимів електростимуляції на стан серцевої недостатньості. Встановлено зв'язок появи "пейсмекерної "стенокардії із начальною частотою електростимуляції серця і клінічним станом хворого. У ближчому післяопераційному періоді помер 31 хворий. Головною причиною смерті у 80,7% була гостра серцево-судинна недостатність,причиною якої у 35,5 % хворих був гострий інфаркт міокарда,що виник після імплантації ЕКСу ранньому післяопераційному періоді у 9 хворих.У всіх хворих на аутопсії було виявлено стенозуючий атеросклероз вінцевих артерій переважно проксимальної їх частин. Ризик смерті у хворих із ізольованою шлуночковою стимуляцією 7,0-3,5 % на рік. Показана необхідність виконання селективної коронарографії при брадиаритміях ії серцевого ритму у хворих на ІХС після стабілізацдля подальшої корекції вінцевого кровооббігу. Доказано, що постійна електростимуляція серця сприяє розвитку "пейсмекерної" стенокардії, призводить до дестабілізації вінцевого кровообігу. Встановлена необхідність індівідуального підбору частоти стимуляції особливо у першу добу після імплантації ЕКС для профілактики "пейсмекерної" стенокардії. Оптимальним режимом ЕС серця у хворих молодого та середнього віку є двокамерний, що дозволяє у віддалені строки зменьшити летальність у 2,1 рази. Операцію імплантації ЕКС треба проводити на ранніх етапах захворювання. Операцію імплантації ЕКС у хворих на ІХС треба розглядати як начальний етап хірургічного лікування з перспективою реконструкціі вінцевого русла