Кравченко В. І. Проблеми хірургічного лікування аневризм дуги аорти.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0523U100022

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.04 - Серцево-судинна хірургія

14-02-2023

Спеціалізована вчена рада

Д 26.555.01

Державна установа "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова Національної академії медичних наук України"

Анотація

Дисертаційне дослідження присвячено вирішенню різних аспектів проблеми хірургічного лікування аневризм дуги аорти. Мета дослідження – поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з розшаруваннями висхідної і дуги аорти з урахуванням прогнозування та індивідуалізації хірургічної тактики шляхом підвищення ефективності захисту головного мозку і вісцеральних органів, розробки та впровадження диференційованого підходу до вибору методів оперативного лікування. На основі аналізу результатів обстеження та хірургічного втручання у 419 хворих з аневризмами грудної аорти отримано дані, на підставі яких розроблено науково-теоретичні положення щодо формування патогенезу, діагностики, прогнозування, профілактики та комплексного лікування хворих. Дослідження проводилося на базі відділу хірургічного лікування патології аорти ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» з 1995 по 2019 рр. У дослідження включено 419 пацієнтів з встановленим діагнозом аневризма висхідної і дуги аорти (АА) (в т.ч. розшарування аорти, пенетруюча виразка аорти або інтрамуральна гематома). Вік пацієнтів варіював у широкому діапазоні – від 18 до 78 років, тобто хворі були пацієнтами працездатного віку. Окремо проаналізовано результати лікування 14 вагітних жінок з аневризмами аорти, які отримували лікування в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України». Тактика лікування була розроблена спільно з фахівцями ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. академіка О. М. Лук’янової НАМН України». Для дослідження особливостей патогенезу АА, а саме можливих порушень метаболізму у пацієнтів з АА, було сформовано окрему групу з 30 пацієнтів з АА грудного та черевного відділів без ускладненого перебігу та контрольну групу із 28 здорових добровольців. Окремо проаналізовано результати хірургічного лікування 53 хворих, яким за період з 2013 по 2019 роки виконували гібридні втручання. Методи дослідження: збір анамнезу й обстеження – для передопераційної діагностики (загальні та спеціальні методи лабораторної та інструментальної діагностики). При дослідженні патогенезу розвитку аневризм аорти проводили патоморфологічне дослідження – для визначення структурних змін стінки аорти, імуноферментний аналіз – для визначення фактору росту ендотелію судин (VEGF), дослідження активності системи металопротеїнази (тканинні інгібітори (МПП-9 та інгібітор ТІМП-2)), системи цитокінів (ІL-6 та ІL-10), імунологічне дослідження – для визначення факторів специфічної та неспецифічної резистентності. При узагальненні результатів і формуванні висновків застосовували статистичний аналіз з використанням методів параметричної та непараметричної статистики.

Файли

Схожі дисертації