Черпак Б. В. Черезшкірне ендопротезування коарктації аорти у пацієнтів різних вікових груп

Дисертаційна робота мала на меті підвищення ефективності хірургічної корекції коарктації аорти, шляхом впровадження диференційного підходу до чрезшкірного стентування перешийку аорти в залежності від анатомічних особливостей вади та віку пацієнтів. В основу роботи покладено дослідження 194 пацієнтів у віці від 3 днів до 60 років з різними анатомо-морфологічними варіантами коарктації аорти, що перебували на стаціонарному лікуванні у ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України» протягом 2008-2020 рр. Випадків госпітальної летальності серед пацієнтів старше 5 років встановлено не було. Оптимально необхідними засобами для ендоваскулярного стентування коарктації аорти у дітей при дискретній формі та рекоарктації є стенти з відкритою коміркою, у випадку різкої коарктації – ендографти; у пацієнтів 18-25 років при дискретній формі та рекоарктації – стенти з відкритою коміркою, у випадках різкої коарктації та наявності гемодинамічного перериву перешийка аорти – ендографти. Хворим старше 25 років необхідно застосування ендографтів лише у випадках гіпоплазії сегмента А дуги аорти, наявності аневризматичного випинання з колатералей, фіброзно-м’язевій дисплазії та гемодинамічного перериву перешийка аорти. У випадках різкої коарктації та гіпоплазії сегменту А дуги аорти хворим цієї вікової категорії ендоваскулярне стентування КоА можна виконувати, як з використанням стентів з відкритою коміркою, так і стент-графтів залежно від наявності технічних засобів та кваліфікації лікаря-спеціаліста. При дискретній формі та рекоарктації пацієнтам після 25 років необхідно застосовувати стенти з відкритою коміркою. Під час катамнестичного спостереження групи вагітних (від 2 місяців до 10 років) усі 10 жінок живі, не мають рекоарктації та жодних ускладнень у віддаленому післяопераційному періоді встановлено не було. Пацієнтки, у яких за даними клінічного обстеження та ехокардіографії діагностовано КоАо під час вагітності з САТ більше за 160 мм.рт.ст, рефрактерній до медикаментозній терапії, потребують проведення МРТ під час вагітності, після чого – ендоваскулярного стентування місця коарктації. були розроблені та впроваджені в практику алгоритми ендоваскулярного лікування коарктації аорти у вагітних та пацієнтів різного віку, які дозволили зменшити ризик ускладнень та уникнути випадків госпітальної летальності, та зробити процедуру безпечною для вагітної та плода.