Пепенін С. В. Клініко-морфологічні особливості хронічного пієлонефриту єдиної нирки (клініко-експериментальне дослідження)

Мета - визначення факторів, які сприяють розвитку хронічного пієлонефриту єдиної нирки, вивчення особливостей його патогенезу і клінічного перебігу шляхом порівняння морфологічних ознак захворювання з загальноклінічними, лабораторними, біохімічними і даними променевої діагностики. З цією метою обстежено 130 хворих на ХП ЄН, що перенесли нефректомію 5-10 років тому. Для встановлення особливостей розвитку компенсаторно-пристосувальних процесів в єдиній нирці проведені експериментальні дослідження на 89 білих щурах лінії Вістар, котрим була виконана лівобічна або правобічна нефректомія, а також вивчено ЮГА в єдиній нирці, яка залишилась після нефректомії у 26 хворих, шляхом інтраопераційної або черезшкірної біопсії. Встановлено, що компенсаторно-пристосувальні реакції в ЄН, що залишилась після нефректомії, мають фазний характер від посилення кровотоку й ультраструктурних змін у клітинах ЮГА й у ниркових канальцях, що підвищують активність клітин звитих канальців до утворення нових перитубулярних лімфокапіллярів; повна перебудова завершується через 6 місяців. Запропоновано алгоритм діагностичних значень різноманітних симптомів і діагностичних тестів для діагностики ХП ЄН.