Герасименко В. Л. Оптимізація хірургічного лікування дифузного токсичного зоба на підставі морфодіагностичних критеріїв

Робота присвячена розпрацюванню і впровадженню у медичну практику оптимізованої тактики хірургічного лікування дифузного токсичного зоба. У результаті морфологічних досліджень виділено два морфотипи, що відрізняються за гістологічною структурою, гістохімічними і імуногістохімічними показниками - тип А (вузлово-паренхімний) та тип Б (фолікулярний). Результати проведеного дослідження дозволили виділити групи хворих з підвищеним ризиком розвитку гіпотиреозу і рецидиву захворювання і диференційовано підійти до обсягу резекції щитоподібної залози. При морфотипі Б необхідно робити більш ощадливу резекцію, ніж при морфотипі А, у зв'язку з ризиком розвитку гіпотиреозу в післяопераційному періоді. Операція при морфотипі А повинна бути більш обширною через можливість післяопераційного рецидиву захворювання. Використання оптимізованого хірургічного методу забезпечує тривалу нормалізацію клінічного стану хворих, позитивні процеси в імунному статусі, нормалізацію рівня тиреоїдних гормонів, що забезпечує зниження частоти післяопераційного гіпотиреозу і рецидиву захворювання.