Тучинська М. А. Дозозалежний вплив інгібіторів АПФ та бета-адреноблокаторів на функцію ендотелію та процеси ремоделювання міокарда у хворих, що перенесли інфаркт міокарда.

Об'єкт дослідження: хворі на ішемічну хворобу серця, що перенесли інфаркт міокарда Мета дослідження: підвищити ефективність лікування ХСН у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, на основі вивчення впливу різних доз інгібіторів АПФ та бета-адреноблокаторів на функціональний стан ендотелію та процеси ремоделювання міокарда. Методи дослідження: Клініко-інструментальні: фізікальне обстеження хворих, рентгентелебачення органів грудної клітини, електрокардіографія у спокої, тест 6-хвилинної ходьби, кількісна ехокардіоскопія. Лабораторні: ферментативний метод визначення ліпідів (загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), тригліцеридів (ТГ), холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ)), імуноферментні методи визначення показників функціонального стану ендотелію (ендотеліну-1, циклічного 3'-5'-гуанозинмонофосфату (цГМФ), стабільного метаболіту тромбоксану А2 - тромбоксану В2 (ТхВ2), стабільного метаболіту простацикліну 6-кето-ПГФ1?), спектрофотометричні методи визначення показників ПОЛ (малоновий діальдегид (МДА), дієнові кон'югати (ДК), SH-групи) Математичні і статистичні методи використовували для оцінки достовірних розходжень. Теоретичні і практичні результати: Обґрунтована доцільність урахування дозозалежності ефектів інгібіторів АПФ та карведилолу для вибору тактики їх призначення та на цій основі запропоновано диференційовані підходи до використання цих препаратів в залежності від функціонального стану ендотелію, показників ПОЛ та внутрішньосерцевої гемодинаміки. Показано цінність динамічного дослідження ендотелійзалежних медіаторів, ПОЛ у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, для об'єктивної оцінки стану та визначення ефективності проведеної терапії інгібіторами АПФ та карведилолом. Новизна: встановлено, що позитивний вплив інгібітору АПФ лізиноприлу на функціональний стан ендотелію має виражений дозозалежний характер, посилюючись пропорційно збільшенню дози препарату.Встановлено, що підвищення дозикарведилолу сприяє більш істотному зменшенню рівнів ендотелійзалежних вазоконстрикторів, атерогенних ліпідних фракцій, збільшенню ХС ЛПВЩ. Карведилол спричиняє позитивний дозозалежний вплив не тільки на фракцію викиду лівого шлуночку, але й на об'ємні характеристики та масу міокарда лівого шлуночку. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджені в роботу відділень кардіологічного профілю лікарень м. Харкова, м.Суми та клініки Інституту терапії АМН України Сфера використання: медицина, кардіологія.