Нижегородцева О. О. Чинники ендотелійзалежної вазодилатації, фактор некрозу пухлин-а при формуванні різних структурно-функціональних моделей гіпертензивного серця.

Об'єкт дослідження: хворі на артеріальну гіпертензію. Мета дослідження:розробка діагностичних критеріїв і предикторів формування певного геометричного типу ремоделювання міокарда лівого шлуночка на підставі вивчення функціонального стану судинного ендотелію, ступеня активації прозапальних цитокінів та циркадних ритмів АТ. Методи дослідження: структурно-функціональні показники серця та тип геометрії ЛШ визначався за даними ехокардіографії у В- і М-режимах. Рівень стабільних метаболітів NO, цГМФ, ФНП-а - імунноферментним методом. Добовий профіль АТ та його циркадний ритм вивчався на підставі 24-годинного моніторування АТ. Практичне значення отриманих результатів: обґрунтовано доцільність визначення показників базальної секреції NO, рівня прозапального цитокіна ФНП - a, параметрів добового профілю АТ у хворих на АГ для оптимізації діагностики, визначення індивідуального прогнозу та характеру змін у морфо-функціональній структурі лівого шлуночка. Оцінка активності ФНП - a, характеру базальної секреції NO та особливостей добових параметрів АТ можуть бути рекомендовані для практичного використання в якості додаткових критеріїв при виборі найбільш патогенетично обґрунтованої та адекватної терапії АГ та гіпертензивного серця. Наукова новизна отриманих результатів:досліджено характер базальної секреції NO за плазматичним рівнем його стабільних метаболітів та концентрацією вторинного месенджера - цГМФ і ступінь активації прозапального цитокіна - ФНП-а у хворих на АГ. Визначено взаємозв'язки між ступенем активації маркеру імуннозапального процесу та функціональним станом судинного ендотелію в залежності від клінічних особливостей захворювання. Встановлено закономірності змін основних складових добового профілю АТ у хворих на АГ та їх залежність від характеру секреції ендотеліальних вазоактивних факторів. На основі системного аналізу визначено специфіку впливу гемодинамічних, ендотеліальних та імунних факторів на формування гіпертензивного серця. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджені в роботу лікувально-профілактичних закладів м. Харкова та Харківської області: міської клінічної лікарні № 11, Лозівської центральної районної лікарні. Видані методичні рекомендації, затверджені МОЗ України: "Сучасні аспекти діагностики, прогнозу та лікування гіпертензивного серця" та "Застосування добового моніторування артеріального тиску для прогнозу перебігу артеріальної гіпертензії та визначення індивідуальних схем лікування". Сфера (галузь) використання: медицина, терапевтичні та кардіологічні відділення.