Поляцко К. Г. Синдром ентеральної недостатності та його корекція на етапах хірургічного лікування хворих на гостру непрохідність кишечника

У експерименті вивчено ефективність лаважу порожнини тонкої кишки суспензією сукральфату та наслідки попадання токсичного вмісту привідної петлі у відвідну петлю тонкої кишки. На основі вивчення динаміки рівня маркера пошкодження тонкої кишки I-FABP, поліорганної дисфункції за шкалою Bernard G.R. (1995) у 108 хворих на гостру непрохідність тонкої кишки розроблено алгоритм корекції синдрому ентеральної недостатності. Розширення показань до одномоментної декомпресії привідної петлі тонкої кишки, включення сукральфату до череззондових лікувальних програм та захист відвідної петлі тонкої кишки дозволило зменшити частоту післяопераційних ускладнень у пацієнтів з синдромом ентеральної недостатності в стадії декомпенсації з 47,1 % до 16,7 %, а серед осіб літнього та старечого віку з 71,4 % до 25 % та уникнути летальних випадків.