Циганок Т. В. Рання діагностика, патогенез і лікування хронічної склеродермічної нефропатії

Об'єкт дослідження - перебіг системної склеродермії (ССД) з хронічною нефропатією і без такої; мета - підвищення якості ранньої діагностики та лікування хронічної нефропатії у хворих на ССД; методи - клінічні, клінічні лабораторні, біохімічні, імунологічні, імуноферментні, інструментальнф фізичні, ультразвукові, рентгенологічні, радіоімунні, статистичні; новизна - вперше доведено взаємозв'язок тяжкості хронічної склеродермічної нефропатії з вираженістю уражень інших внутрішніх органів, суглобів і судинних розладнань у хворих на ССД, встановлено зміни виділення із сечею високомолекулярних білків (фібронектину, b2-мікроглобуліну) і нітритів (метаболітів оксиду азоту), порушення фізико-хімічних властивостей сечі (в'язкоеластичності, релаксації, динамічного поверхневого натягу), канальцевої секреції та нефрогемодинаміки у пацієнтів, хворих на ССД з "інтактними нирками"; результати - виділено критерії, що дозволяють оцінювати перебіг хронічної склеродермічної нефропатії, ступінь активності патологічного процесу і прогнозувати результати лікувальних заходів, визначено ефективність глюкокортикоїдних гормонів, цитостатиків, антиагрегантів, антикоагулянтів і поліферментних сумішей, встановлено найбільш раціональні підходи до лікування ниркової патології у хворих на ССД; впроваджено в практику лікувально-профілактичних установ Донецької та Луганської обл., м. Полтави та Харкова, а також у педагогічний процес Донецького, Харківського й Луганського медичних університетів; галузь використання - лікувально-діагностичний процес ревматологічних, нефрологічних та терапевтичних відділень, педагогічний процес медичних ВНЗ