Заяц Ю. В. Тяжкообпечені в період опікового шоку, при проведенні в комплексі інтенсивного лікування еритроцитаферезу та плазмаферезу.

На підставі відкритого рандомізованого дослідження 271 тяжкообпечених в період опікового шоку із вивченням стану кровообігу, систолічної та діастолічної функції серця, кисневого стану, стану еритрону, метаболізму, імунітету встановлено, що при опіковому шоку розвивається критичний стан з поліорганними порушеннями в формуванні яких має значення порушення макро- і мікроциркуляції, дисфункція еритрону, порушення імунного реагування, а також ендогенна інтоксикація. Це підтверджено морфологічними змінами внутрішніх органів на аутопсиї померлих. Доведено, що проведення в комплексі інтенсивної терапії активних методів – еритроцитаферезу, плазмаферезу та методів ресурсозбереження приводить до значного поліпшення показників метаболізму, імунітету, гемодинаміки, скорочення тривалості шоку, а також зниження загальної летальності з 21,7% до 10,3%, при цьому летальність у постраждалих, яким виконували активні методи у 3,2 рази була меншої, проти тих, яким проводилася стандартна інтенсивна терапія.