Барковський Б. Є. Оптимізація методів відновлення уродинаміки в комплексній терапії гестаційного пієлонефриту і профілактиці його віддалених ускладнень

В дисертації вивчено клініко-лабораторну ефективність використання різних методів відновлення уродинаміки у складі комплексної терапії гестаційного пієлонефриту. Обстежено 158 жінок, хворих на гестаційний пієлонефрит. Встановлено зміни комплексу клінічних, біохімічних, гормональних та імунологічних показників системи гомеостазу при гестаційному пієлонефриті та вивчено вплив різних способів відновлення уродинаміки на клінічний стан хворих на протязі вагітності, після пологів та у віддаленому періоді. На основі аналізу отриманих даних визначено критерії для кількісної оцінки ефективності терапії гестаційного пієлонефриту. Встановлено, що використання позиційного дренування дозволяє досягти значного клінічного ефекту лише у 37,5% хворих, використання сечовивідного катетера ефективне в 86,4% випадків, однак у 45,6% пацієнток виникали рецидиви гестаційного пієлонефриту. При застосуванні катетера-стента комплексна терапія ефективна у 89,7% вагітних. Доведено, що використання катетера-стента зменшує ризик розвитку віддалених ускладнень захворювання: хронічного пієлонефриту на 27,9%, нефрогенна артеріальна гіпертензія та хронічна ниркова недостатність були відсутні. На основі результатів власних клінічних досліджень науково обґрунтовано схему комплексної терапії гестаційного пієлонефриту, в якій розроблено показання для застосування катетера-стента як одного з основних для відновлення уродинаміки при гестаційному пієлонефриті.