Смолкін І. М. Корекція дисліпідемії і порушень гемостазу у жінок при ішемічній хворобі серця.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0405U003441

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.11 - Кардіологія

29-06-2005

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.04

Анотація

Об'єкт дослідження: ішемічна хвороба серця у жінок в менопаузальному періоді. Мета дослідження :підвищення якості діагностики ХБХ з урахуванням гормональних порушень і поліпшення результатів його лікування на основі розробки корегуючої терапії. Методи дослідження: Оптимізація лікування ішемічної хвороби серця у жінок в постменопаузальному періоді на підставі порівняльного аналізу впливу статинів (симвастатин), замісної гормональної терапії (фемостон) та їхнього сполучення на гемостаз, ендотеліальну функцію і показники ліпідного обміну. Теоретичні і практичні результати: результати дослідження присвячені оптимізації лікування ішемічної хвороби серця у жінок в постменопаузі на підставі порівняльного аналізу впливу статинів (симвастатин), замісної гормональної терапії (фемостон) і їхнього сполучення на гемостаз, функцію ендотелію і показники ліпідного обміну. Доведено, що гиполіпідемічний ефект фемостону поступається ефекту симвастатину. Встановлено, що симвастатин поліпшує функціональний стан ендотелію,знижує протромботичну активність гемостазу, зменшуючи агрегацію тромбоцитів і рівень фібриногену, та підвищуючи фібринолітичний потенціал. Застосування фемостону хоча теж благодійно впливає на ендотеліальну дисфукнцію, але недостатньо впливає на тромботичну готовність. Спільне застосування симвастатину і фемостону не має синергійної дії, але знижує протромботичний ризик застосування фемостона. Новизна: Уперше встановлено зв'язок між станом гормонального рівня і ступенем активації системи гемостазу (індекс агрегації тромбоцитів, фібриноген), показниками ліпідного обміну (загальний холестерин (ЗХС), ліпопротеїди низкою щільності (ЛПНЩ)) і рівнем вазоактивних факторів (6–кетоПГФ1а) у жінок з ІХС в періоді пост менопаузи. Доведено, що використання симвастатину у жінок з ІХС, крім гиполіпідемічної дії, поліпшення функціонального стану ендотелію, призводить до зниження ризику атеротромботичної активності, що проявляється у зменшенні агрегаційної здатності тромбоцитів, зниженні рівня фібриногену і підвищенні фібринолітичного потенціалу. Показано, що трьохмісячний прийом фемостону сприяє нормалізації ендотеліальної функції, показників ліпідного обміну але не зменшує коагулянтну активність. Доведено, що гиполіпідемічний ефект фемостону поступається ефекту симвастатину. Показано, що спільне застосування симвастатину і фемостону не має синергичної дії, але знижує протромботичний ризик застосування фемостону у жінок з ІХС і ускладненим клімактеричним синдромом. Ступінь упровадження: отриманні результати були впроваджені в інфарктному відділенні Інституту терапії ім. Л.Т. Малої АМН України, кардіологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Склифосовського, кардіо-логічному відділенні Харківської міської клінічної лікарні №28, терапевтичному відділенні Сохновщанської центральної районної лікарні, терапевтичному відділенні Барвенківської центральної районної лікарні. Сфера (галузь) використання: медицина, терапевтичні відділення.

Файли

Схожі дисертації

0524U000129

Рековець Оксана Леонідівна

Клініко-патогенетичне обгрунтування індивідуалізованих діагностичних підходів та лікувальних програм при резистентній артеріальній гіпертензії

0523U100016

Масловський Валентин Юрійович

Прогностичне значення різних клініко-інструментальних маркерів і варіантів базової терапії для оцінки якості життя і характеру перебігу інфаркту міокарда без елевації сегменту ST

0421U103208

Ковбаснюк Юрій Васильович

Структурно-функціональний стан міокарда та особливості плазмового гемостазу в пацієнтів з фібриляцією передсердь і різним індексом маси тіла

0821U101742

Танська Ольга Олександрівна

Критерії відбору пацієнтів для включення в лист очікування на трансплантацію серця

0821U101115

Кутя Інна Миколаївна

Патогенетичне та прогностичне значення васкулоендотеліального фактора росту–А при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегменту ST