Малій А. С. Особливості жанру та стилю драматургії Гарольда Пінтера.

Дисертація є першим у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві системним дослідженням драматичного доробку відомого англійського митця Гарольда Пінтера з точки зору жанрової диференціації п'єс, різних періодів творчості. При аналізі творів Пінтера значну увагу приділено обґрунтуванню жанрологічних термінів та виявленню зовнішніх чинників, які вплинули на формування тієї чи іншої жанрової моделі. При аналізі драм виділено чотири основних типи конфлікту. Перший відповідає абсурдистській моделі - індивід стикається з надособистісними, ворожими людині силами, які він не в змозі осягнути і яким не здатен протистояти. Ірраціональне начало втілюють фігури загадкових "чужинців", які провокують саморуйнівні імпульси у персонажів-жертв. Другий тип конфлікту - сімейна драма. На відміну від абсурдистської, характери та дії персонажів даних п'єс Пінтера психологічно вмотивовані. Їхні стосунки часто мають характер складної психологічної гри. Центральна антитеза конфлікту політичних драм: Система - Людина; принцип побудови сюжетних колізій даних творів багато в чому суголосний "театру жорстокості". Конфлікт притчевих драм Пінтера передає трагічні наслідки втрати персонажами зв'язку зі світом та собі подібними. Характерною особливістю цих драм є відсутність персонажів-агресорів. Відповідно до типу конфлікту при аналізі творів драматурга розглянуто риси драматичного діалогу та виявлено особливості функціонування у ньому різноманітних стильових прийомів автора.