Водолажський М. Л. Лейкотриєни крові дітей, хворих на бронхіальну астму, на фоні сучасної терапії

Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування дітей, хворих на бронхіальну астму на основі вивчення патогенетичної ролі лейкотриєнів й оксиду азоту у взаємозв'язку з показниками імунітету й фагоцитозу, функції зовнішнього дихання. Розроблений комплексний підхід оцінки тяжкості й прогнозу бронхіальної астми в дітей на основі систематизованих анамнестичних, загальноклінічних даних, показників специфічних і неспецифічних факторів захисту, а також медіаторів хронічного алергійного запалення, що сприяло уточненню знань про патогенетичну роль останніх і можливості диференційованого підходу до призначення базисної терапії. У хворих на бронхіальну астму в періоді загострення зареєстровано підвищення рівня цистеїнілових лейкотриєнів й оксиду азоту, ступінь якого прямо залежав від тяжкості патологічного процесу. Встановлений та теоретично обґрунтований зв'язок імунних і неімунних механізмів розвитку захворювання. Підкреслено діагностичну цінність комплексу даних клінічних (кількість нападів протягом тижня, кількість нічних нападів протягом тижня, кількість днів на місяць без астми, виразність обструктивного синдрому), загальноклінічних досліджень (рівень моноцитів, еозинофілів у периферичній крові, ШОЕ), біохімічних показників (білків гострої фази запалення) і медіаторів алергійного запалення (лейкотриєни й оксид азоту) для оцінки тяжкості плину бронхіальної астми в дітей. Показано необхідність застосування запропонованих медіаторів алергійного запалення, як специфічних критеріїв тяжкості й гостроти хронічного запального процесу при бронхіальній астмі. Обґрунтовано застосування монтелукасту у комплексі базисної протизапальної терапії бронхіальної астми в дітей.