Пікун Л. В. Дзеркальна гра набутками культури: романтична та постмодерністська модель (на матеріалі романів М.Шеллі "Франкенштейн, або Сучасний Прометей" і П.Зюскінда "Парфуми. Історія одного вбивці")

У дисертації вперше використовується феномен "дзеркальної гри" як аналітичний інструментарій і досліджуються романтична та постмодерністська моделі реалізації дзеркальної гри культурними набутками. Це уможливило нове прочитання романів М.Шеллі "Франкенштейн" і П.Зюскінда "Парфуми", а також розкрило сутність феномену гри в межах романтичної та постмодерністської традиції. Автор дисертації акцентує увагу на дзеркально-ігровій діяльності учасників гри, яка у романтизмі та постмодернізмі пов'язана зі зміною структури особистості, індивідуалізацією механізмів, що кодують інформацію. Виокремлюються відмінності дзеркальних механізмів у ігрових моделях літератури романтизму і постмодернізму. Крім дублювання, енантіосемії, оманливості, розтягування романтичного дзеркала, зазначається, що постмодерністське дзеркало набуває здатності конструювати структуру, завдяки цьому на ігровому просторі роману "Парфуми" створюється різнорівнева фікція, в якій читачу надається головна роль. Дзеркальна гра спостерігається на рівні змісту, образної системи, сюжету, композиції, стилю, жанру, наративної сторони романів М.Шеллі "Франкенштейн" і П.Зюскінда "Парфуми".