Дмитренко С. С. Аутолейкоцитарна перфузія кінцівок з медикаментозним насиченням в комплексі хірургічного лікування хворих на діабетичну стопу

Було доведено, що використання методу аутолейкоцитарної перфузії ліків у стегнову артерію стимулює лімфоцити у осередку запалення, пригнічує розвиток інфекції та покращує регенерацію та проліферацію базальних клітин епідерміса. Парним кореляційним аналізом доведено тісний зв'язок тривалості ЦД з віком, артеріальним тиском та молярною концентрацією сечовини в плазмі крові та середній позитивний зв'язок між тривалістю ЦД та тривалістю СДС. Встановлено що, хірургічне опрацювання гнійного осередку діабетичної стопи залежить від розмірів та глибини гнійно-некротичного враження м'яких тканин, поширенням його по підошовним просторам. Визначено, що найкращим способом оперативного втручання є радикальне висічення гнійника з наступною обробкою рани антисептиками та пухкою тампонадою серветками з лєвоміколєм. При неможливості застосування цього способу обов'язковим є максимальне видалення вражених тканин з наступним дренуванням всіх порожнин та шарів рани. У випадку прогресування процесу операцієй вибору стає ампутація кінцівки В післяопераційному періоді рекомендовано лікування ран проводити "під пов'язкою" з диференційованим використанням нових комбінованих препаратів на гідрофільній основі, розроблених в Україні. На власному досвіді показана ефективність закриття ран у хворих із СДС завдяки застосуванню в лікуванні аутолейкоцитарної перфузії ліків.