Печеник С. О. Особливості патогенезу та маніфестації симптомокомплексу, що виник у дітей в умовах комбінованого забруднення довкілля солями важких металів та фтору.

Мета роботи - покращити діагностику та профілактику екопатології дітей із регіону, забрудненого генотоксичними чинниками, шляхом з'ясування патогенетичних механізмів та виявлення факторів, що обумовлюють важкість клінічного перебігу. Комплексне обстеження уражених дітей виявило перевищення допустимих концентрацій марганцю, заліза та свинцю у сироватці крові, залучення в патологічний процес кісткової, сечовидільної, шлунково-кишкової та ендокринної систем. В уражених дітей спостерігали зростання активності паратгормону та кальцитоніну та зниження активності лужної фосфатази в порівнянні з контролем. У 75% обстежених дітей виявлено знижений вміст неорганічного фосфору та у 67% - магнію в сироватці крові. Наявність у генотипі алелі 0/0 гена GSTM1, алелі *0501 гена DQA1 та відсутність алелі *0201 гена DQA1 асоціювались із важчим перебігом захворювання. Важчі форми екопатології частіше зустрічались у дітей з низькою вагою при народженні, нетривалим природним вигодовуванням. В уражених дітей зареєстровано підвищення частоти повного передчасного розділення центромер, а також коливання частоти апоптозу лімфоцитів. Знижена частота апоптозу асоціювалась із важчим, а підвищена - з легшим перебігом захворювання. Розроблено заходи ранньої діагностики та профілактики екопатології.