Українець Є. П. Обґрунтування концептуальної моделі вибору методу лікування раку сечового міхура

Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню концептуальної моделі вибору оптимального методу лікування раку сечового міхура. Базову групу дослідження склали 1185 хворих на РСМ, діагностика захворювання і лікування яких здійснювались за традиційною схемою, другу - іспитову групу - 304 хворих, у яких при діагностиці враховували стадію захворювання (ТNМ), ступінь злоякісності пухлини (G), характер, розміри, локалізацію тощо, а при виборі методу лікування використовували розроблену концептуальну модель із урахуванням віку хворих, статі, загального стану хворого, супутніх захворювань, функціонального стану верхніх сечових шляхів. В обох групах хворі були розподілені на 3 групи за методом лікування: оперативне (I група), комбіноване (операція + СХТ (ІТ) або ПТ) (ІІ група), комплексне (операція + СХТ (ІТ) + ПТ) (ІІІ група).На підставі всебічного аналізу результатів лікування хворих у базовій групі розроблено концептуальну модель вибору лікування раку сечового міхура. Перевірка її ефективності і дієвості проводилась у іспитовій групі, віддалені результати лікування в якій (частота рецидивів, тривалість безрецидивного періоду, 3-річне виживання) були кращими, ніж у базовій групі (р<0,05 0,01).