Бабалян В. О. Черезкістковий остеосинтез стержневими зовнішніми фіксаторами переломів виростків великогомілкової кістки

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0406U004650

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.21 - Травматологія та ортопедія

20-10-2006

Спеціалізована вчена рада

Д 64.607.01

Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України"

Анотація

Об'єкт дослідження- процес лікування переломів виростків великогомілкової кістки. Мета - обґрунтувати й розробити методику черезкісткового остеосинтезу стержневими зовнішніми фіксаторами переломів виростків великогомілкової кістки для покращання результатів лікування. Методи дослідження: клінічний, рентгенограметричний, біомеханічний, математичний, статистичний Нове знання: Обґрунтовано і розроблено нову методику черезкісткового остеосинтезу переломів виростків великогомілкової кістки стержневими зовнішніми фіксаторами. Уперше визначено і математично обґрунтовано оптимальну за критерієм "інвазивність/жорсткість" конструкцію стержневого зовнішнього фіксатора. Уперше на моделі кінцевих елементів і в біомеханічному експерименті визначена надійність фіксації стержневим зовнішнім фіксатором перелому виростків великогомілкової кістки. Уперше наведена порівняльна характеристика інтенсивності больового синдрому в післяопераційному періоді при черезкістковому остеосинтезі стержневими зовнішніми фіксаторами й заглибному остеосинтезі опорними пластинами та гвинтами, встановлена менша інтенсивність больового синдрому після черезкісткового остеосинтезу стержневими зовнішніми фіксаторами. При порівняльному аналізі результатів лікування визначено перевагу черезкісткового остеосинтезу стержневими зовнішніми фіксаторами при лікуванні переломів типу В3, С1 та С2 за класифікацією АО/ASIF Практичне значення прове-деного дисертаційного дослідження полягає в тому, що при використання запропонованого засобу лікування менше зустрічалось порушень ходьби, відновлювалась стабільність травмованого суглоба, досягнуті кращі ренгенограмаметричні параметри. Розроблений метод впроваджено в роботу травматологічних відділень Хар-ківської Обласної клінічної травматологічної лікарні, Харківської Міської клінічної лікарні №17, Харківської Міської клінічної лікарні №25, Харківської Міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова та включений в програму навчання на кафедрі травматології, вертебрології та анестезіології Харківської медичної академії післядипломної освіти. Травматологія та ортопедія.

Файли

Схожі дисертації