Лазарев І. А. Кінезотерапія хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта.

Об'єкт дослідження - хворі з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта; мета - підвищити ефективність консервативного лікування даної категорії хворих шляхом обґрунтування доцільності використання кінезотерапії на похилій площині; методи - клінічні, рентгенологічні, МРТ, біомеханічні, термографія, ЕМГ. У роботі методом біомеханічного аналізу зроблений розрахунок дистрагуючого навантаження на структури хребетних рухових сегментів у стані гравітаційного витягування на похилій площині в залежності від кута її нахилу. Доведено, що зі збільшенням кута нахилу площини, дистрагуюче навантаження збільшується, досягаючи максимального значення при куті нахилу 90?, рівного вазі нижнього сегмента тіла. Зроблено розрахунок компресуючих навантажень на міжхребцеві диски хребта при виконанні вправ з підняттям прямих ніг. Доведено, що ці вправи здійснюють ушкоджуючий компресуючий вплив на дегенеративно змінені структури хребцевих рухових сегментів поперекового відділу хребта. Зі збільшенням кутапідйому кінцівки і зменшенням плеча гравітації, цей вплив зменшується. На підставі біомеханічного аналізу та розрахунків розроблено комплекс кінезотерапії на похилій площині відповідно до неврологічних проявів поперекового остеохондрозу і рухового режиму. За основу взяті вправи ізометричного характеру для підвищення тонусу постуральных м'язів, що фіксують та стабілізують хребет. Результати дослідження продемонстрували зниження інтенсивності болю в результаті лікування в підгрупі комплексного лікування - на 60 % (р<0,01), монотерапії в середньому на 56 % (р<0,01). Приріст силових характеристик м'язів-розгиначів хребта у комплексі лікувальних заходів склав 30 % (р<0,01), м'язів черевного преса - 19 % (р<0,01). В підгрупі монотерапії 18 % (р<0,05) - для розгиначів хребта та 19 % (р<0,05) - для м'язів черевного преса.