Об'єкт дослідження - постраждалі з пошкодженнями попереково-крижового відділу хребта. Мета дослідження: поліпшити результати лікування пошкоджень попереково-крижового відділу хребта на підставі рентгеноморфометричного аналізу порушення стабільності і алгоритмізованого вибору лікувальної тактики. Методи досліджень. В роботі використані клініко-неврологічні, рентгенологічні, інструментальні і біомеханічні методи дослідження, КТ і МРТ. Матеріали оброблені методами математичної статистики з використанням пакетів прикладних програм "Statistica for Windows 6,0"; "Excel 2003". Наукова новизна отриманих результатів. Вперше за допомогою математичного моделювання проведена графоаналітична оцінка порушення стабільності при травмі попереково-крижового відділу хребта. Обґрунтована можливість застосування і розроблена технологія малоінвазивної зовнішньої транспедикулярної фіксації попереково-крижового відділу хребта. Вперше показано, що використовування малоінвазивної зовнішньої транспедикулярної фіксації пошкодженьпопереково-крижового відділу хребта дозволяє не тільки досягти дозованої репозиції і жорсткої фіксації пошкодженого хребетно-рухового сегменту, але і мінімізувати травматичність оперативного втручання, тим самим зменшити тривалість постільного режиму і стаціонарного лікування. Вперше запропонований алгоритм диагностико-лікувальних заходів при наданні медичної допомоги постраждалим з пошкодженнями попереково-крижового відділу хребта залежно від характеру неврологічних порушень і локалізації пошкоджень кісткових утворень, який регламентує адекватний вибір як консервативного, так і оперативного лікування на компремованих нервових утвореннях і травмованого хребетно-рухового сегменту з визначенням виду оптимального фіксатора. Практичне значення отриманих результатів. Продовжена розробка пристроїв малоінвазивної технології, які дозволяють мінімізувати травматичність при стабілізації пошкодженого хребетно-рухового сегменту попереково-крижового відділу хребта. Розроблений пристрій малоінвазивної зовнішньої транспедикулярної фіксації дозволяє мінімізувати травматичність стабілізації пошкодженого хребетно-рухового сегменту в гострому і віддаленому періодах травми у постраждалих з пошкодженнями попереково-крижового відділу хребта, а також зменшити тривалість постільного режиму до 11 днів і стаціонарного лікування до 36,8 днів. Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при наданні медичної допомоги постраждалим з пошкодженнями попереково-крижового відділу хребта регламентує діагностичний підхід і визначає тактику, вибір методу лікування і об'єм лікувальних заходів залежно від важкої травми нервових утворень, характеру і рівня пошкоджень хребетно-рухового сегменту з визначенням виду оптимального фіксатора. Результати дисертаційного дослідження упроваджені в педагогічну практику кафедри травматології, ортопедії і ВПХ Донецького державного медичного університету ім. М.Горького, у відділенні нейрохірургії ОТЛ м. Донецька, в клінічну практику травматологічних відділень міських лікарень №9, 14, 17, 24 м. Донецька, МЛ № 2 м. Дружковка, ЦКЛ м. Артемівськ, у відділенні вертебрології ДНДІТО ДонДМУ ім. М.Горького, Луганської Міської багатопрофільної лікарні № 9, ЦРБ м. Антрацит Луганської області, РТМО Станично-луганського району Луганської області, МКЛ № 11 м. Одеси, Дорожньої лікарні Одеської залізниці.
