Шекера Я. В. Генеза та функціонування художніх образів у китайській поезії доби Тан (VII-X ст.).

Дисертація присвячена дослідженню джерел та еволюції художніх образів у китайській поезії доби Тан (618-907), а також розкриттю сутності й специфіки образу як такого в естетичній системі та літературній думці давнього Китаю. На основі вивчення танської поезії в контексті системи світосприйняття давніх китайців розкриваються сутність художнього образу в китайській літературі та особливості образного мислення китайських поетів. За допомогою контекстно-описового методу філологічного аналізу (головним чином) аналізується функціонування образотворчого інструментарію танської поезії (метафора, гіпербола, градація, алегоричний зачин тощо), розглядається специфіка зображення пейзажу й вираження почуттів у китайській ліриці дотанського періоду, визначаються особливості зародження пейзажної лірики (IV ст.) та її подальшого розвитку до танської доби включно, висвітлюється вплив даоського і буддійського віровчень, а також концепції простору на танську поезію, простежується еволюція основних образів природи у пейзажній ліриці доби Тан. Шляхом дослідження генези художніх образів визначаються спільні та відмінні риси образотворення й образних конотацій поезії дотанського і танського періодів.