Усова О. О. 1. Ономастикон художніх творів Миколи Хвильового.

У дисертації вперше здійснено комплексний аналіз онімних одиниць різних класів художніх творів М.Хвильового: оповідання й новели (1921 - 1923); повісті та оповідання (1923 - 1927; 1927 - 1930); незакінчені твори; нариси. З'ясовано функціональне навантаження, особливості вживання, варіативність, частотність власних назв усіх (11) онімних розрядів. Використання тих чи інших онімів залежить від змісту та тематики кожного твору митця, що й зумовлює функціонування певної онімної лексики, організацію особливостей онімного простору. М.Хвильовий наслідує загальні традиції іменування персонажів, характерні для періоду 20-30-х років ХХ ст., реальної топонімії, створює реалістичний фон оповіді. Власні назви в творах М.Хвильового виступають незамінним способом когезії, своєрідними знаками-ідентифікаторами, сприяють розкриттю авторської концепції.