Громко Т. В. Методологія лексико-граматичної дескрипції лінгварію говірки.

Дисертацію присвячено методології дескрипції лінгварію говірки: введенню та теоретико-практичному обґрунтуванню процедурної схеми збирання, документування й опису мовних даних говірки. Доказовість ефективності авторської методики моноговіркового дескрибування забезпечується науковоорієнтованим лінгвографічним комплексом. В історіографічному висвітленні систематизовано погляди на лінгвістичне трактування говірки як мовної системи, акцентовано на здійсненні наукової інтерпретації лінгварію ідіому з позицій дескрипції як моделі аналізу на противагу традиційній диференційованій інтерпретації, якій властива лакунарність. У дослідженні удокладнено лінгвістичну методологію та дослідницький апарат дескрибування в аспекті лінгвографічного підходу за технологією дистрибуції зафіксованих у говірковому мовленні явищ і ознак. Методологічно лексико-граматична дескрипція лінгварію говірки кваліфікується як фрагмент її монографічного опису та як наукова інтерпретація виражальних ресурсів говіркового мовлення. Системний характер лінгварію говірки позиціонується арсеналом мовних і мовленнєвиих одиниць за вираженням в усному мовленні та відображеним в текстовому корпусі говіркового дискурсу як інструментаря, що відображений у структурі тезауруса й ідеографічного словника говірки, у внутрішній логіці їх укладання. У роботі представлено досвід формування методології та часткового апробування лінгвографічного опису говіркового дискурсу на основі текстологічної моделі дескрибування рівневої і полійної структур говірки. Запропоновано засади нової галузі лінгвістичної теорії говірки – ідіомології, сутність якої полягає в широкоаспектному інтерпретуванні говірки як феномену, а дієвість ідіомологічної моделі аналізу полягає в забезпеченні достовірності результатів дослідження говірки в перспективі ідіомологічних студій.