Марцин С. О. Нові явища у функціонально-стильовій диференціації безсполучникових складних речень в українській мові

Об'єкт – стильові й стилістичні особливості безсполучникових складних речень як одного з типів складних речень; мета – описати і проаналізувати поширеність кожного з видів і підвидів безсполучникових складних речень в усному і писемному мовленні на предмет встановлення їхньої відповідності особливостям функціональних стилів української мови і окреслити нові явища в їх будові і функціонуванні; методи – суцільної вибірки, лінгвістичного описування, функціонально-семантичний, зіставлення, трансформаційний, математичні обчислення; новизна – вперше піддано розглядові стильову і стилістичну роль безсполучникових складних речень в аспекті їх функціонування в усіх стилях сучасної української мови; поставлено завдання визначити приналежність кожного виду і підвиду цих структур до певних стилів, що дозволило встановити в них ознаки книжності й розмовності як стилістичних понять, а також виявити тенденції розвитку їхньої будови, меж і характеру функціонування; результати – отримані спостереження і висновки, якідоповнюють новими даними теоретичні засади безсполучниковості складних утворень: свідченням поширеності в усіх стилях української мови, що вказує на їхній загальностильовий характер; доведенням здатності складних безсполучникових конструкцій задовольняти позалінгвальні вимоги кожного стилю нарівні зі сполучниковими реченнями; наявним розмежуванням у системі видів і підвидів розглядуваних речень специфічно розмовного і специфічно книжного плану. Усі ці дані служать вагомим підтвердженням реченнєвого характеру безсполучникових складних синтаксичних одиниць, здатних до структурних і функціональних змін; галузь – синтаксис.