Лышенюк С. А. Клініко-патогенетична характеристика уражень вегетативної і периферичної нервової систем при дифтерії у дітей.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0407U002754

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.13 - Інфекційні хвороби

31-05-2007

Спеціалізована вчена рада

Д26.614.01

Анотація

На основі клінічної симптоматики та показників спеціальних досліджень вивчено зміни функціонального стану вегетативної і периферичної нервової систем в гострому періоді дифтерії та на етапах ранньої і пізньої реконвалесценції. Доведено, що у хворих на клінічно маніфестні форми дифтерії незалежно від вихідного вегетативного тонусу, з 9-12 днів хвороби при всіх ступенях тяжкості дифтерії встановлюється стійка ваготонія. У носіїв токсигенних штамів дифтерійної коринебактерії виявлені короткотривалі початкові розлади вегетативного гомеостазу, що дає змогу трактувати дифтерійне бактеріоносійство як активний інфекційний процес субклінічного рівня. Встановлено модифікуючий вплив супутньої стрептококової інфекції на характер розладів вегетативного гомеостазу при дифтерії ротоглотки у дітей, що проявляється, зокрема, вираженою симпатикотонією початкового періоду хвороби. У хворих на середньотяжку та тяжку форми дифтерії розвиваються ранні моно- та полінейропатії, що проявляються бульбарним синдромом. Ступінь виразності та тривалість відповідної неврологічної симптоматики визначаються тяжкістю клінічної форми хвороби, інтенсивністю та поширеністю локальних запальних змін в ділянці ротоглотки. Пізні дифтерійні полінейропатії з переважними розладами рухових функцій нижніх кінцівок при дифтерії у дітей розвиваються при тяжких формах хвороби. Напередодні їх клінічної маніфестації та після відновлення втрачених рухових функцій за даними електронейроміографічних досліджень спостерігається сповільнення проведення нервового імпульсу по периферичних нервах. Цей метод дає змогу прогнозувати розвиток пізніх дифтерійних полінейропатій та оцінити повноту відновлення функціональної спроможності периферичних нервів. Експериментально доведено уразливість безмієлінових нервових волокон серцевого м'язу до пошкоджувальної дії дифтерійного екзотоксину, демієлінізуючий характер змін в периферичних нервах при пізніх дифтерійних полінейропатіях і, водночас, їх зворотність.

Файли

Схожі дисертації