Зелінська Г. В. Йодпероксидаза та цитокератин № 17 в доопераційній діагностиці папілярного раку щитовидної залози та визначенні резистентності його метастазів до радіойоду

Об'єкт дослідження: малігнізація фолікулярного епітелію щитовидної залози (ЩЗ). Мета дослідження: визначення ознак малігнізації епітелію ЩЗ та прогнозування появи метастазів папілярного раку (ПР) ЩЗ, нечутливих до радіоактивного йоду. Методи дослідження та апаратура : цитоморфологічні, цитохімічні, імуноцитохімічні, статистичні; мікроскоп Olympus CX41, кріостат МК25, інкубатор INC-4. Теоретичні і практичні результати: отримані результати дають нові уявлення про зміни в активності ферменту-йодпероксидази, які відбуваються при малігнізації клітин ЩЗ, та зміни складу білків цитоскелету тироцитів, що відбуваються при втраті ними чутливості до радіоактивного йоду. Це дозволило розробити нові методи прогнозування появи метастазів ПР, нечутливих до лікування радіойодом та підвищити ефективність доопераційної цитологічної діагностики новоутворень ЩЗ. Новітність: вперше показана можливість використання цитохімічного визначення активності йодпероксидази в клітинах пунктатів тиреоїдних пухлин для встановлення малігнізації фолікулярного епітелію. Вперше отримані дані щодо зв'язку між радіойодрезистентністю та експресією цитокератину № 17 (ЦК17). Встановлено, що на підставі визначення вмісту клітин з експресією ЦК17 в епітелії пунктатів папілярних карцином, можна прогнозувати появу метастазів, резистентних до радіойоду. Ступінь упровадження: більшість розробок запатентована і впроваджена в практику діагностики і лікування хворих на рак щитовидної залози. Галузі використання: ендокринологія, онкологія.