Мамонова М. Ю. Інтенсивна терапія ангіоспазму та мозку при розриві інтракраніальних аневризм шляхом внутрішньоартеріального введення вазоактивних препаратів.

Під час виконання дисертаційної роботи визначено фактори ризику розвитку судинного спазму - ранні строки госпіталізації, важкість стану за шкалами Ханта-Хесса та WFNS, наявність важкої супутньої патології, високі показники компенсаторної гіпертензії та гіпертермії, формування субкомпенсованої та декомпенсованої вто-ринної ішемії за даними клінічних та інструментальних досліджень: церебральна ангіографія, аксіальна комп'ютерна томографія, транскраніальна ультразвукова доплерографія. Розроблено тактику проведення внутрішньоартеріальної пролонгованої фармакоінфузії в загальній схемі інтенсивної терапії у хворих з постгеморагічною хворобою аневризматичної етіології. Вивчено позитивний вплив внутрішньоартеріальної пролонгованої фармакоінфузії на вазоспазм за даними клінічний та інструментальних досліджень. Вивчено ефективність окремих вазоактивних препаратів (папаверин, лідокаїн, німотоп). Доведено, що папаверин та лідокаїн у хворих у важкому стані значно краще усувають ангіоспазм, ніж німотоп, при легкомута середньої важкості стані дос-товірної різниці у використанні цих препаратів немає, а у хворих у вкрай важкому стані використання фармакоінфузії не ефективно. Доведено, що використання папаверину сприяє значному зменшенню рівня інвалідизації хворих та абсолютному збільшенню позитивних наслідків лікування (одужання із збереженням працездатності без значного неврологічного дефіциту). Частота виживаності у цьому разі становить 65%, у разі застосування лідокаїну - 55%, німотопу - 42,5%, тоді, як у контрольній групі - 32,5%.