Іваницька Я. А. Оперна вистава як семіотичний об’єкт.

Дисертація пов’язана з дослідженням феномену оперної вистави (на прикладі двох відомих опер ХХ століття – «Мадам Баттерфлай» Дж. Пуччіні та «Катерини Ізмайлової» Д. Шостаковича), яка включає в себе не лише текст твору, але і виконавські тексти. Актуальність обраної теми обумовлена необхідністю принципових зрушень у сфері сучасного українського історичного музикознавства. Семіотичний підхід дозволив проаналізувати оперний твір, зосередивши увагу на процесі смислоутворення при втіленні авторського задуму в оперній партитурі та у сценічних інтерпретаціях. При цьому враховується сприйняття твору та вистави глядачами і критикою, в ході якого відкриваються нові смислові параметри опери як семіотичного об’єкту. Ця методика дозволила прослідкувати процес вироблення нової інформації, а також поглибити розуміння опери як Тексту, що включає сценічне втілення, виявити типологічні ознаки структурних компонентів і водночас їх індивідуальну неповторність.