Редьква М. І. Семантико-функціональна система особових найменувань в українських народних чарівних казках (у записах ХІХ ст.).

Дисертація є комплексним, поліаспектним дослідженням номінативної системи українських народних чарівних казок, уміщених у відомих збірниках В. Гнатюка, А. Димінського та С. Руданського, О. Кольберга, І. Рудченка, П. Чубинського. У роботі проаналізовано називання осіб, міфічних і фантастичних істот та співвідносних з ними зоо- та флороназв. Основний сегмент охоплює особові найменування, міфоніми та одиниці позаонімної номінації, об'єднані в номінативні ряди у складі чотирьох парадигм, виділених на основі функціональної типології казкових персонажів. Запропонована парадигматична систематизація назв та її структурування забезпечили не тільки адекватне встановлення семантико-функціональної близькості аналізованих номінатем, але й виявлення формально-структурної варіантності певних назв, а також кореферентності найменувань, які належать до різних класів номінативних одиниць (онімів, апелятивів, дескрипцій). Семантика, внутрішня форма, етимологія, структура онімів, їх зв'язок з одиницями позаонімної номінації, особливості вживання назв рослин і тварин розкриваються у дисертації з урахуванням як текстових, так і деяких позатекстових, зокрема міфологічних, чинників, що зумовлено архаїчністю народної чарівної казки, у якій світи людей, міфічних та фантастичних істот, рослин і тварин співіснують і перетинаються. З'ясування семантичного навантаження та символічної маркованості назв, які функціонують у дослідженому масиві текстів, сприяє розкриттю певних кодів, поглиблює розуміння не лише казкового епосу, а й української культури загалом.