Дащенко Ю. О. Ефективність різних варіантів периопераційної інтенсивної терапії гострої печінкової недостатності у хворих з обтураційною жовтяницею.

Дисертація присвячена оптимізації периопераційної інтенсивної терапії гострої печінкової недостатності у хворих з обтураційною жовтяницею доброякісного генезу. Проведено комплексне клінічне, лабораторне, інструментальне обстеження та інтенсивне лікування 128 хворих з гострою печінковою недостатністю різного ступеню важкості на тлі обтураційної жовтяниці. Встановлено, що всі хворі з синдромом обтураційної жовтяниці мають гостру печінкову дисфункцію, яка може трансформуватися в ГПН при неадекватній інтенсивній терапії та запізнілому хірургічному лікуванні. При хірургічному відновленні вільного жовчевідтоку у хворих прогресують явища синдрому біліарної декомпресії з посиленням процесів цитолізу. Традиційний комплекс периопераційної інтенсивної терапії суттєво не впливає на біохімічні показники крові у хворих з ГПН впродовж перших 3 діб. Поєднання традиційного комплексу інтенсивної терапії з ентеросорбцією стабілізує процеси цитолізу в межах 1 післяопераційної доби, зменшує вираженість ендотоксикозу. Комбінація традиційного лікування з ентеросорбцією та інтрапортальними інфузіями перфторану усуває мікроциркуляторно-мітохондріальну дисфункцію та тромбоцитопатію, зменшує ендотоксикоз, блокує розвиток синдрому системної запальної відповіді. Інтрапортальні інфузії оксигенованого перфторану можуть розглядатися як основа нового напрямку в лікуванні ГПН - гепатоцитопротекторна терапія.