Коваль О. В. Мовотворчість поетів-"неокласиків" та її роль у збагаченні виражально-зображальних засобів української мови.

Об'єкт - мова поетичних творів М.Зерова, М.Драй-Хмари, П.Филиповича, Ю.Клена, М.Рильського ("неокласичного" періоду 1921-29 рр.). Мета - комплексний аналіз мовних особливостей поетів-"неокласиків" та розкриття експресивних можливостей художніх засобів у їх творах. Методи - описовий, контрастивний, прийоми лінгвостатистики. Наукова новизна - вперше зроблено спробу цілісного аналізу мовотворчої спадщини "неокласиків", виявлено спільні та відмінні риси в їх поетичному доробку, простежено своєрідність трансформації митцями традиційних образів в історично й соціально межовій для України літературній ситуації. Теоретичне значення - робота становить комплексний опис лексико-стилістичних ресурсів поезії "неокласиків". Практичне значення - у можливостях використання у викладанні навчального курсу сучасної української літературної мови (розділи "Лексикологія", "Словотвір", "Стилістика").Галузь - філологія.