Аль А. М. Виявлення інфекційно-запальних захворювань у ранньому неонатальному періоді

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності лікування ранньої неонатальної інфекції у новонароджених шляхом вдосконалення її діагностики з урахуванням чинників схильності до її розвитку, показників запальної відповіді організму та клінічних проявів органної дисфункції. На підставі аналізу результатів комплексного обстеження 36 новонароджених, у яких підтверджено ранню неонатальну інфекцію, і 64 дітей, у яких її було спростовано, вивчена діагностична цінність цих показників у виявленні ранньої неонатальної інфекції. Відмічено, що більшість результатів комплексного обстеження дітей володіє достатньою специфічністю при низькій чутливості як діагностичні тести по виявленню ранньої неонатальної інфекції. Це дає підстави стверджувати, що результати навіть комплексного обстеження новонароджених із підозрою на ранню неонатальну інфекцію можна використати для вирішення питання про її наявність, та, внаслідок цього, призначення антибіотиків, проте не відміну їх. Так, при дискримінантній точці більше 60пкг/мл інтерлейкін-6 володів чутливістю у виявленні ранньої неонатальної інфекції 22,6% і специфічністю 84,6%. Інтерлейкін-8 при перевищенні розподільчої точки 70 пкг/мл характеризувався відповідно 34,5% і 69,8%, а С-реактивний білок при концентрації більше 60 мг/л - 31,2% і 83,8% відповідно.Використовуючи запропоновану діагностичну таблицю по виявленню ранньої неонатальної інфекції, розроблений алгоритм ухвалення рішення щодо антибіотикотерапії при підозрі на ранню неонатальну інфекцію , чутливість алгоритма становить 95,5%, а специфічність - 85,7%.