Арутюнова К. Ш. Порівняльна оцінка різних форм антагоніста кальцію - ріодипіну та їх вплив на добовий профіль артеріального тиску, внутрішньосерцеву і церебральну гемодинаміку у хворих на гіпертонічну хворобу

Дисертаційна робота присвячена вивченню клінічної ефективності різних лікарських форм антагоніста кальцію - ріодипіну у хворих на гіпертонічну хворобу. Показано, що порушення добового профілю та висока варіабельність артеріального тиску, підвищення індексів часу й площі гіпертензії у хворих на гіпертонічну хворобу супроводжуються достовірним зниженням вмісту аденілових нуклеотидів, енергетичного заряду в еритроцитах периферичної крові, а також зниженням осмотичної резистентності еритроцитарних мембран. Крім того, встановлено, що вираженість порушень показників аденілатної системи, які спостерігались при розвитку гіпертонічної хвороби у хворих, залежить від стадії гіпертонічної хвороби та відображає загальний енергетичний стан клітин. Доведено, що трансдермальне застосування, на відміну від перорального, забезпечує поступово наростаючий та тривалий антигіпертензивний ефект, за рахунок чого відбувається корекція варіабельності артеріального тиску, зниження індексів часу й площі гіпертензії. Показано, щонайбільш ефективним є застосування трансдермальної форми ріодипіну в хворих на гіпертонічну хворобу, про що свідчить нормалізація рівня аденілових нуклеотидів в еритроцитах периферичної крові та відновлення осмотичної резистентності еритроцитарних мембран. Встановлено, що при лікуванні хворих на ГХ частота виникнення побічних явищ істотно нижча при трансдермальному застосуванні ріодипіну, ніж при пероральному. При порівнянні дії пероральної та трансдермальної форми ріодипіну доведено, що трансдермальне застосування забезпечує поступову та тривалу антигіпертензивну дію, відновлення показників аденілатної системи, енергетичного заряду клітин, осмотичної резистентності еритроцитарних мембран у хворих на гіпертонічну хворобу, на відміну від перорального застосування препарату.