Гасанов А. А. Захворюваність, поширеність та особливості перебігу хронічного гепатиту в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання

Дисертація присвячена визначенню ролі радіаційного чинника у формуванні та перебігу хронічного гепатиту в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання. Дослідження проведені в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. з еквівалентними дозами опромінення у діапазоні 0,17-0,98 Зв; УЛНА 1986-1987 рр., евакуйованих із зони відчуження, які продовжували роботу вахтовим методом, з поглинутими дозами у діапазоні 0,23-0,91 Зв; евакуйованих з міста Прип'яті з поглинутими дозами у діапазоні 1,4-252 мЗв; мешканців 3-ї зони радіактивного забруднення з середньою еквівалентною дозою опромінення 8,29 мЗв; мешканців 4-ї зони радіактивного забруднення з середньою еквівалентною дозою 5,094 мЗв. У клініко-епідеміологічному дослідженні визначено дозозалежне підвищення захворюваності на хронічний гепатит в УЛНА 1986-1987 рр. та УЛНА евакуйованих впродовж перших п'яти років після аварії ( 1986-1991 рр.), опромінених у діапазоні доз від 50 до 500 мЗв та понад 500 мЗв. Встановлено, що поряд з дією традиційних чинників на формування патологічного процесу в гепатобіліарній системі, вплив іонізуючого випромінювання в дозі 400 мЗв і більше обумовлює високий ризик захворювання на хронічний гепатит (RR = 13, 1840; 95% ДІ 8.58-20.288). Встановлено залежність формування захворюваності та перебігу хронічного гепатиту від величини поглиненої дози опромінення та віку постраждалих.