Хорсун А. Т. Особливості перебігу ішемічної хвороби серця у хворих після стентування коронарних артерій

Дисертація присвячена встановленню особливостей перебігу ІХС у хворих після стентування коронарних артерій. Мета роботи: на підставі спостереження протягом 24 місяців хворих з ІХС після стентування коронарних артерій вивчити особливості перебігу ІХС та встановити чинники несприятливого прогнозу в залежності від зміни показників рівня гомоцистеїна сироватки крові, ліпідного спектру крові, активності ангіотензинперетворюючого ферменту плазми крові, а також структурно-функціональних змін загальних сонних артерій. Було обстежено 102 хворих на ІХС, з них 55 хворих перенесли стентування коронарних артерій, та 47 хворих, які лікувались медикаментозно. Обстеження проводили на початку, через 6 та 24 місяці дослідження. Всі хворі отримували медикаментозне лікування: статини, бета-блокатори, 1АПФ, аспірин, нітрогліцерин за потребою. Хворі після стентування коронарних артерій отримували подвійну антиагрегантну терапію (аспірин + клопідогрел). Достовірними показниками, які впливали на кількість кардіальних ускладнень у хворих з ІХС після стентування коронарних артерій, можна вважати значення КІМ загальних сонних артерій більше 0,9мм., підвищення рівня загального холестерину, холестерину ЛНЩ та ІМТ>25 кг/м2. Таким чином, в роботі доведена можливість застосування визначення КІМ загальних сонних артерій як фактора, що погіршує прогноз ІХС після стентування коронарних артерій. Вперше встановлено зв'язок між показником КІМ та активністю АПФ плазми крові, а також доведена необхідність досягнення цільових рівнів ЛНЩ у хворих на ІХС після стентування коронарних артерій для профілактики кардіальних ускладнень