Ісакова М. Л. Поетика керроллівського нонсенсу в історико-літературній перспективі

Об'єкт - повісті-фантазії Л.Керролла, його роман та вірші, романи В.Вулф, В.Набокова, А.Мердок, вірші Т.С.Еліота, есе Е.Сьюелл. Мета - дослідити прояви керроллівської образності і особливого виду нонсенсу, способу відтворення художньої реальності в англомовній літературі XX ст., вплив однієї стадії літератури на іншу не тільки на проблемно-тематичному рівні, але й на рівні образів-відповідей, відгуків. Методи - поєднання історико-літературного, літературно-теоретичного, філологічного текстового аналізу з філософсько-естетичним категоріальним аналізом, дослідження історичної динаміки концепту "нонсенс" в художній літературі в широкому філософсько-культурному контексті. Аналіз показує, що розуміння сучасного світу будується не тільки на прийнятті керроллівської концепції дитинства (В.Вулф), відтворенні "дитячої" свідомості та наслідуванні принципу гри (В.Набоков), сприйнятті головних рис його нонсенсу (Т.С.Еліот), але й у конфлікті, полеміці з цим світосприйняттям (А.Мердок). Сфера - учбовий процес.