Хитрова-Бранц Т. В. Шекспірівський дискурс в німецькій літературі преромантизму та романтизму: генезис, механізми структурування, провідні конституенти.

Об'єкт - художні і літературно-критичні твори німецьких преромантиків і романтиків, інспіровані генієм Шекспіра; переклади і сценічні постановки Шекспіра в Німеччині другої половини XVIII - першої половини XIX століття. Мета - з'ясування передумов формування шекспірівської константи на теренах німецького культурного простору та виявлення механізмів структурування і конституентів німецького шекспірівського дискурсу преромантизму і романтизму. Методи - історико-літературний, дискурсивний аналіз, рецептивна естетика, теорія інтертекстуальності. Запропонована дефініція німецького шекспірівського дискурсу, структурована його візія в епоху преромантизму і романтизму, виокремлено і проаналізовано три рівні його розгортання (репродуктивний, продуктивний і аналітичний). Визначено, що основними конституентами німецького шекспірівського дискурсу другої половини XVIII - першої половини XIX століття виступали шекспіризація, німецький гамлетизм, міф про Шекспіра і деміфологізація. Вперше висвітлено процес інституалізації шекспірівського дискурсу в Німеччині. До розгляду залучено маловідомі твори Я.Ленца та Л.Тіка. Дисертація дозволила виокремити шекспірівський субстрат у творах німецьких літераторів і тим самим розширила уявлення про поетику преромантизму і романтизму. Сфера - навчальний процес.