Медвідь Н. С. Лінгвокультуреми в українській соціально-психологічній прозі першої половини ХХ ст.

Дисертацію присвячено вивченню лінгвокультурем в українській соціально психологічній прозі першої половини ХХ ст. Дослідження здійснено на матеріалі художніх творів Івана Багряного, Галини Журби, Уласа Самчука. Визначено теоретичні засади дослідження лінгвокультурем у соціально психологічній прозі першої половини ХХ ст., уточнено термінопоняття «лінгвокультурема», здійснено розмежування понять «лінгвокультурема» та «лінгвокультурний концепт», з’ясовано принципи та методи дослідження лінгвокультурем (лінгвокультурологічного поля, лінгвокультурологічної інтерпретації), описано мову української соціально психологічної прози як джерельну базу лінгвокультурологічних досліджень, виділено лексико семантичні особливості лінгвокультурем вербалізаторів концептосфер «людина ? суспільство» та «людина ? культура» в українській соціально психологічній прозі, класифіковано лінгвокультуреми за типом лінгвокультурної інформації, узагальнено семантико стилістичні особливості лінгвокультурем у парадигмах авторської мовотворчості Івана Багряного, Галини Журби та Уласа Самчука та розкрито їхні стилістичні функції у художній прозі.