Об'єкт дослідження: клініко-імунологічний стан адаптації дітей, які в неонатальному періоді отримали профілактичне лікування сифілісу. Мета дослідження: підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей від матерів із сифілісом на підставі вдосконалення ранньої діагностики клініко-імунологічних порушень та визначення особливостей адаптації в неонатальному періоді. Методи дослідження: клініко-анамнестичні, антропометричні, лабораторні, імунологічні, серологічні, інструментальні, соціологічні, статистичні. Теоретичні і практичні результати: дисертація присвячена проблемам підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів, удосконалення ранньої діагностики клініко-імунологічних порушень у дітей, які отримали профілактичне лікування сифілісу (ПЛС), шляхом визначення клініко-імунних особливостей адаптації в неонатальному періоді. Установлено, що в разі відсутності специфічних клініко-серологічних ознак раннього природженого сифілісу, діти мають особливості клінічного перебігу неонатального періоду, імунної реактивності, стану здоров'я та фізичного розвитку протягом перших трьох років життя. Виявлено особливості клітинної, гуморальної ланок імунітету, продукції цитокінів. На підставі критеріїв, що детермінують відмінності адаптації, розроблено науково обгрунтовану математичну модель індивідуального прогнозування підвищеного рівня захворюваності на ГРВІ протягом першого року життя та обгрунтовано подальшу тактику спостереження за дітьми з ПЛС. Вперше встановлено зв'язок психологічного стилю переживання вагітності матерів із сифілісом в анамнезі з перебігом неонатального та грудного періодів у дітей. Запропонована подальша тактика відносно дітей із ПЛС з опрацюванням індивідуальних схем догляду, оздоровчих заходів та цільового консультування батьків. Новизна: вперше визначено, що в разі відсутності специфічних клініко-серологічних ознак раннього природженого сифілісу, новонароджені мають особливості клінічного перебігу у вигляді перинатального ураження ЦНС гіпоксичного генезу, затримки внутрішньоутробного розвитку, жовтяниці новонароджених із затяжним перебігом та розповсюджені ознаки недиференційованого синдрому сполучнотканинної дисплазії; встановлено зв'язок психологічного стилю сприйняття вагітності з перебігом неонатального та грудного періодів у дітей, які отримали ПЛС. Виявлено особливості стану здоров'я та фізичного розвитку дітей із ПЛС в перші три роки життя: відставання у фізичному та нервово-психічному розвитку, підвищений рівень захворюваності на ГРВІ, розповсюдженість залізодефіцитної анемії, алергічних та гнійно-запальних захворювань, енцефалопатії. Доведено наявність змін у цитокіновій та гуморальній ланках імунітету в неонатальному періоді, що дозволило визначити та систематизувати прогностично значущі клініко-імунні кореляти дизадаптації. Визначено критерії прогнозування порушень стану здоров'я та обгрунтовано подальшу тактику спостереження за дітьми з профілактичним лікуванням сифілісу. Ступінь впровадження: спосіб прогнозування порушень стану здоров'я дітей, які отримали ПЛС, впроваджено у відділенні новонароджених міського пологового будинку № 2 ім. М.Х. Гельферіха м. Харкова, відділенні патології новонароджених Харківського міського клінічного пологового будинку з неонатальним стаціонаром. Результати роботи включено до навчальної програми підготовки сімейних лікарів в інтернатурі за фахом загальної практики - сімейної медицини в ХНМУ та циклів тематичного вдосконалення лікарів на кафедрі неонатології ХМАПО. Сфера (галузь) використання: медицина, педіатрія.
