Меналієв К. Е. Вплив запального процесу (простатиту) на розвиток передракових станів і раку передміхурової залози (клініко-експериментальне дослідження).

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0409U003162

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.06 - Урологія

16-06-2009

Спеціалізована вчена рада

Д 26.615.01

Анотація

Проведені нами дослідження підтверджують, що розвиток раку передміхурової залози являє собою багатоступінчастий процес, котрий включає зміни, починаючи з атипової гіперплазії до ПІН і, кінець кінцем, від карциноми низької градації до агресивної пухлини високої градації з високим метастатичним потенціалом.Отримані нами в процесі експериментального дослідження результати свідчать про превалювання передракових і ракових змін у передміхуровій залозі в першій групі тварин, у яких стимуляцію канцерогеном і тестостероном проводили на фоні хронічного запального процесу у передміхуровій залозі. Отже, на підставі отриманих даних ми можемо зробити переконливі висновки про те, що запальний процес у передміхуровій залозі у тварин є важливим сприятливим фактором виникнення передракових змін і розвитку раку передміхурової залози на фоні канцерогенної і гормональної стимуляції, що, очевидно, може бути екстрапольовано на людину. Із впевненістю можна стверджувати, що гостре і хронічне запалення у передміхуровій залозі сприяє розвитку в ній раку, про що свідчить її малігнізація і частота виявлення епітеліальних подушок в ацинусах, з мікроворсинчастою, криброзною структурою, гіпохромією ядер, збільшених ядерець тощо. Для диференційної діагностики хронічного простатиту і раку передміхурової залози у випадках підвищення ПСА показана біопсія цього органа, а не лише тоді, коли діагноз викликає сумніви.Для проведення скринінгу раку передміхурової залози необхідне широке впровадження алгоритму профілактичних заходів, що включають обов'язкове пальцеве ректальне дослідження, ТРУЗД, визначення рівня ПСА ( а у складних випадках р53 і КІ-67) і за показаннями - біопсію передміхурової залози для чоловіків у віці 50 років і старше, а для груп ризику - із 40 років, особливо пацієнтів із хронічним простатитом в анамнезі і при відсутності ефекту лікування. Проведення біопсії без ультразвукового контролю, з недостатньої кількості точок або аспіраційним методом не може вважатися виправданим.Чоловіки групи підвищеного ризику раку передміхурової залози (РПЗ) у віці понад 50 років із підвищеним рівнем ПСА, радикулярними болями потребують проведення біопсії передміхурової залози, сканування кісток скелета і динамічного диспансерного спостереження.Використання запропонованого варіанту моделювання раку передміхурової залози у щурів лінії Wistar, що базується на впливі канцерогену і тестостерону на фоні хронічного бактеріального простатиту, сприятиме подальшій розробці нових способів профілактики й ефективних методів лікування раку передміхурової залози

Файли

Схожі дисертації