Радчук О. В. Реалізація суб’єктивної модальності в портретних та інтер’єрних описових контекстах (на матеріалі поеми М.В. Гоголя «Мертві душі»).

Об'єкт – портретні й інтер’єрніописи в поємі М.В. Гоголя"Мертві душі"; мета – визначити роль суб’єктивної модальності у формуванні комічних описових контекстів, виявити характерні особливості втілення суб’єктивної модальності, пов’язані з вибором засобів її реалізації, в описах портретів та інтер’єрів поеми М.В. Гоголя «Мертві душі»;виокремити вербальні засоби репрезентації концепту-образу людини як фрагмента концептосфери поетичного мовлення (ПМ) М.Стельмаха та з’ясувати їх особливості стосовно ПКС та ідіостилю митця; методи – описовий, гіпотетико-дедуктивний, метод лінгвокультурної інтерпретації, концептуальний аналіз, контекстуальний аналіз; новизна — полягає у комплексному дослідженні вербальних засобів вираження концепту-образу людини, з’ясуванні особливостей його репрезентації у концептосфері поетичних текстів М.Стельмаха, його ідіостилі; результати - виявлені характерні риси ПМ М.Стельмаха, доведено двовекторність концепту-образу людини; виокремлені класи концептів, що сконцентровані у структурі резентації мегаконцепту людина у дитячій поезії М.Стельмаха; схарактеризовані оніми, що функціонують у ПМ М.Стельмаха, як один із ефективних засобів вербалізації мегаконцепту людина; галузь – когнітивна лінгвістика, лінгвокультурологія, лінгвістика тексту.